Психологічна проблема булінгу в шкільному середовищі.

Розбудова системи освіти відбувається у складних соціокультурних умовах та в ситуації загострення негативних явищ в учнівському середовищі. Зокрема, майже в кожному учнівському середовищі існує проблема булінгу.

Види булінгу:

• бойкот,
• причіпки,
• кепкування,
• дезінформація,
• доносительство,
• спричинення шкоди здоров'ю,
• кібербулінг (електронні листи, sms-повідомлення, зняття бійок на телефон, розміщення в Інтернеті відео),
• дрібні крадіжки або псування особистих речей.

Передумови булінга з боку жертви:

• конкуренція з вже існуючим авторитетом (через відхилення від психологічних рамок колективу, начальства);
• стиль поведінки, як у жертви (слабкість, жалібність, хлюпкість).

Найчастіше жертвами шкільного насилля стають учні, які мають:

• фізичні недоліки або вади – ті, що носять окуляри, діти зі зниженим слухом або з руховими порушеннями;
• особливості поведінки – замкнуті або імпульсивні;
• особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, виступаючі вуха, криві ноги, особлива форма голови, вага тіла (повнота або худорлявість) тощо;
• страх перед школою;
• відсутність досвіду життя в колективі (так звані „домашні” діти);
• хвороби – епілепсія, заїкання, порушення мовлення,  дисграфія (порушення письмової мови), дислексія (порушення читання), дискалькулія (порушення здатності до рахування) і т.д.;
• низький рівень інтелекту і труднощі у навчанні;
• обдаровані діти;
• неохайні (мають брудні речі, неприємний запах) ;
• фізично слабкі, невпевнені, емоційно реагуючі, тривожні.

Для учнів, які отримали статус відторгнутих, або ізолянтів, характерним є об’єднання в мікрогрупи, які переростають у так звані “групи ризику”. Відсутність корекційного впливу на таких учнів, інтеграція даних мікрогруп сприяє формуванню відхилень у поведінці учнів, а це впливає на стан правопорушень у навчальному закладі і створює негативний мікроклімат в учнівському колективі. Об’єднуючись між собою, такі учні порушують робочу атмосферу на уроці, викликають негативізм і роздратування у вчителів, висміюють або принижують однокласників, конструктивно налаштованих на навчання.

Сучасні діти про людську жорстокість знають більше, ніж їхні ровесники 20-30 років тому. Причиною цього є демонстрація сцен насильства у ЗМІ. Спостерігається пережите насильство не лише в кіно, а й на власному досвіді, а саме в сім’ях, сценах приниження в класі (бійки, вимагання грошей, психологічний тиск, словесні образи). Причиною булінгу може бути не тільки агресія або страх, а також нудьга і монотонність, бажання розвіятись чи виділитись серед інших. Наслідки таких “розваг” відображаються на особистості і супроводжуються психосоматичними порушеннями.

Як не прикро, але однією з причин “булінгу” є й нестабільність сучасної сім’ї (багато дітей живе з одним із батьків, значна частина дітей проживає з родичами або опікунами у зв’язку з виїздом батьків за кордон, існує багато функціонально неспроможних, деструктивних сімей). У зв’язку з цим у дітей в таких сім’ях з’являються емоційні розлади, депресивні стани, агресивність, що значною мірою впливає на взаємовідносини в учнівському колективі.

Булінг вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, дезадаптуючи її з усіма витікаючими звідси наслідками, а саме: руйнування або ж затримка формування сфер, в яких здійснюється становлення особистості – діяльності, спілкуванні, самосвідомості.

Наслідки булінга 

• неадекватне сприйняття власної індивідуальності – занижена самооцінка, комплекс неповноцінності, беззахисність;
• неадекватне сприйняття реальності – формування дезадаптаційних захисних психологічних механізмів;
• тривога, стрес, фобії, депресії, неврози, страх;
• відхилення в поведінці – адиктивна, антисоціальна (крайньої формою якої є кримінальна), суїцидальна;
• формування залежностей: алкогольна, тютюнова, наркотична, психологічна і т.д.;
• порушення в комунікативній сфері (крайнім випадком є розлади мовлення) -  страх спілкування з людьми, крайню недовіру до людей, відсторонення від спілкування з колективом (в школі це проявляється у вигляді прогулів).

Напрямки превентивної роботи:

• підтримуйте позитивний статус дитини (потенційної жертви булінгу) в класі;
• підкреслюйте важливість спільної роботи у колективі;
• формуйте в учнів навички самоконтролю, асертивної поведінки та позитивне ставлення до себе;
• засуджуйте твердо й постійно деструктивну й антисоціальну поведінку учнів;
• використовуйте в роз’яснювальній  профілактичній діяльності такий матеріал, що спонукатиме слухачів до міркувань та осмислення власної поведінки;
• заохочуйте учнів до позитивних зрушень в особистісному зростанні, тобто підтримуйте у них прагнення до самовдосконалення.

   Основні завдання соціально-педагогічної і корекційної роботи з жертвами шкільного насилля:

• створити психологічний комфорт для отримання жертвами булінгу позитивного досвіду підтримки і довіри;
• сформувати навички упевненої поведінки, розвинути впевненість в собі, позитивне самосприйняття;
• допомогти учням розвинути навички конструктивного спілкування, комунікативну компетентність;
• мінімізувати відчуття людиною своєї одинокості шляхом формування потреби у приналежності до групи;
• підвищувати рівень емоційної комфортності шляхом зниження тривожності;
• працюючи з колективом, в якому зафіксовано явище булінгу, необхідно в напрямку зниження агресивності, формування толерантності, емпатійності в учнів з метою вторинної профілактики виникнення булінгу.