«Ви думаєте, що виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи караєте її. Ви виховуєте її кожну мить Вашого життя, навіть тоді, коли Вас немає вдома». 

А.С. Макаренко

• Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.
• Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
• Ніколи не навчайте того, в чому самі не обізнані. Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.
• Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.
• Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
• Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень («ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.
• Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.
• Не ставтеся до дитини зневажливо.
• Будьте послідовними у своїх вимогах.
• Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими, а порівнюйте лише з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні.

Поради психолога:

Любіть дитину не за те, що вона розумна чи красива, а лише за те, що вона Ваша рідна дитина.

Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мову. Цікавтесь її справами і проблемами.

Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.

Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна пишатися Вами.

Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом із нею.

Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.

Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя.

Ви — перший друг і порадник дитини.